розпір — пору, ч., рідко. Те саме, що розпірка I … Український тлумачний словник
розпізнаватися — 1 дієслово недоконаного виду визначатися за певними прикметами розпізнаватися 2 дієслово недоконаного виду орієнтуватися в чомусь відомому; пізнавати суть чого небудь; знайомитися, стикатися з ким , чим небудь розм., рідко … Орфографічний словник української мови
розпізнати — [розп ізна/тие і росп ізна/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
розп'ясти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розп'ястися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розп'ятий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розп'яття — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розпізнавальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розпізнаваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розпізнаваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розпізнавання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови